Як подолати творчу кризу?

18.04.2017  організація

Творчі кризи часом трапляються у творчих людей. Відсутність прямого контакту з клієнтами, з однієї сторони, зручний прибамбас, ніхто не діймає дурним. А з іншої сторони ніхто і не хвалить. Купляють собі тай купляють.

Або ще бажаний результат не співпадає з дійсністю. Тобто ви працювали на продажні теми в модному стилі, а результат такий собі. Чим то не привід засмутитися і образитися на весь світ?

Взагалі багато всякого дурного і розумного також може спричинити творчу кризу. Хочеться гарно, а виходить такоє. Виходить гарно, а не купляють. Погода сіра і весь час хочеться спати. Погода класна, хочеться тусити. Хочете робити багато всього, а часу не вистачає.

Половина задачі виявити і визнати проблему. Зазвичай наступні кроки допомагають покращити ситуацію і почати рухатися.

  • Відпочинок. Ви визнали творчу кризу і хз шо тепер робити. Сядьте і передихніть, ви вже попрацювали над визначенням проблеми. Подивіться кіно, пройдіться шопінгом, почитайте гарну книгу, відволічіться. Хех, звісно, якщо ваша криза застрягла у стадії відпочинку, то гарно перейти до наступного пункту :)
  • Подумайте, що саме не так і в чому причина такої ситуації. Якось я дуже переживала, що нічого не встигаю. І тоді, в якийсь момент, я виявила, що прокидаюся десь між 10-ою та 11-ою. А мій план був розроблений для початку роботи в 10-ть, тоєсть в 9-ть треба встати і поснідати. Я не кажу про перерви на соціальні мережі, це поховано давно.  Або ще якось я зрозуміла, що працюю я багато, а показати нічого пристойного немає. Трошки подумавши, я дійшла висновку, що потрібно більше працювати над якістю, а за такого робочого графіку просто не можливо.
  • Планування ключ до всього. Ви вже проаналізували ситуацію і знаєте, що хочете і, що відбувається не так. Подумайте, як це можна вирішити засобами планування. Наприклад, купа моїх гарних ідей лежала в ідеях і купа класних інструментів місяцями чекають свого часу. А все тому, що не я не включала в плани їх використання. І очевидно, що після гарного робочого дня мені хотілося відпочити, а не побавитися ще з роботою. Навіть від супер класної роботи потрібно відпочивати. Плани мають включати ваші гарні ідеї, інакше нащо таке планування? Також не перестарайтеся, напланований 10-ти годинний робочий графік швидше за все провалиться на третьому дні і перейде в режим відпочинку на тиждень. Будьте реалістичні зі своїми планами.
  • Рутина важлива для перетворення планів у результат. Я встаю зранку, снідаю і починаю працювати, після закінчення роботи йду по інших справах. Тобто я попрацювала і пішла купити їди, а не умахалася магазинами, а ще й робота не роблена.
  • Аналіз і покращення. У кожному геніальному плані є місце покращенню роботи. Щось стає неактуальне, а нові ідеї з’являються. Основне, не добавляти багато і одразу.
  • Шукайте натхнення. Нам творчим людям натхнення потрібно завжди. Завдяки інтирнету це досить легко. Єдина пастка, це замінити роботу натхненням. Понадихалися трохи і досить, в мій робочий план входить тільки створення мною чогось нового. Читання і надихання це після роботи.

Розкажіть мені про свої способи подолання творчих криз?

Споживання інформації

10.11.2016  організація

В світі інформаційного перевантаження дуже важливо вживати свідомо. Іхіхі, звучить, як проблеми алкоголіків чи наркоманів, але інколи я себе почуваю залежною від інформаційної дози. І ця інформація геть не сприяє моєму творчому розвитку чи взагалі будь-якому розвитку.

Останнім часом намагаюся почистити свій інформаційний простір. Оточити себе тільки корисною інфою, тільки тими речами, що дозволять піднятися на рівень вище. Тобто ниття дівчаток в Твітері не варте уваги. Політичні новини не варті особливої уваги. У всякому разі годинами читати про прикольні декларації народних депутатів деструктивно. Звісно, гарно бути вкурсі, на це вистачить ранішньої години за кавою і читанням новин. Продовжуючи список, плітки про людей, які давно не частина мого життя теж не важливі. Чи плітки із життя селебрітіс, чи вибори в Штатах. Все це класно, але не має значення.

На якомусь етапі приходить розуміння, що інтирнет навколо стає геть не цікавим, а найцікавіше, коли ти ділишся своєю інформацією. Тоєсь за час Інктобера мені дуже сподобалася купа фідбеку і всякого приємного, що прийшло на мою адресу. А щоб було чим ділитися треба працювати, а щоб працювати треба закрити весь інформаційний шум подалі і таки зайнятися справою :)

information

Як стати друзями з прокрастинацією?

07.11.2016  організація

Прокрастинація це те, чим успішно можна займатися вічно. Особливо в ситуації, коли багато роботи не обов’язково означає швидка віддача. Або коли результат не подобається і хз шо робити, щоб подобався. Ну не то щоб хз, працювати звісно, але доооовго так працювати.

Я знаю, як зробити так, щоб цей стан залишався зі мною, якомога довше, сьогодні геть безкоштовно даю вам професійні рекомендації:

  • Ніколи нічого не плануйте, як буде так буде. На кожну роботу має спочатку прийти натхнення, без цього навіть не варто починати.
  • Регулярно провіряйте соціальні мережі, а може там шось важливе, а ви пропустили.
  • Починати день з роботи гріх, спочатку тре приготувати їду, неспішно, неспішно поїсти. Хоп і вже обід, обід це важливо, приготувати-поїсти. В перервах треба медитативно пити чаї або думати про вічне.
  • Ніколи не пропускайте важливі навколотематичні відео чи статті. Особливо якщо це про гончарство, це ж так романтично зайнятися гончарством. Ну і шо ви ніколи не думали цим зайнятися, може якраз час колись настане, треба бути готовим.
  • Не розділяйте відпочинок і роботу. Ніколи. Встали зранку і цілий день за компом і сидьте, поки не треба буде спати. А тоді щей телефоном пограйтеся.
  • Графік це ворог прокрастинації, його треба уникати, щодня прокидайтеся в різний час, а щовечора сидіть до пізна.
  • Обов’язково включайте музику і кіно паралельно з роботою. Якщо вас зацікавило щось в кіно, відволічіться на це, детально вивчіть питання.
  • Поговіріть з другом, розпитайте як справи. Розкажіть, як ви важко працюєте.

А які ваші рецепти успішного уникання роботи?

Чи є майбутнє у мікростоків

19.07.2016  мікростоки

Часто мені трапляються апокаліптичні статті типу «аааа, всьо пропало, стоки здуваються, треба звідси тікати». Або вже серйозні юзери без істерики, але з цікавістю питаються про спад продажів.

Стоки, як і багато інших занять, мають сезонність. Це факт. Літо трошки просідає, осінь добряче підіймає продажі, далі Новий рік, День святого валентина, решта більш-менш йде рівномірно.

З сезонністю має сенс працювати. Тобто шукати літні запити, якщо у вас літо просідає. Працювати з Новим роком, якщо у вас різдвяні свята дають дирку в заробітках. Здебільшого яскравий сезонний спад продаж каже, що у вас десь не вистачає популярною на той час теми.

Оце кумедне про «стокам приходить кінець» мені все таки не здається правдоподібним. Дизайнери в один момент не зможуть знайти собі купу дешевих матеріалів самостійно. І праця дизайнерів все ще залишається гарною і потрібною роботою. А саме на цьому ми й живемо.

Я думаю, швидше питання, чи стоки для певної конкретної людини. Може це просто не тєма для кожного, може якісь інші види заробітку будуть простіші і приємніші.

Як ви переживаєте сезонність? Пакуєте чумадани чи старанно працюєте?

Circles

Чи можна заробляти в інтернеті?

Чи можна заробляти в інтернеті? Однозначна відповідь «так», інтирнет святий винахід людства, без нього я була б сумним пиріжечком.

Чи можна заробляти в інтернеті і ніфіга не робити? Однозначна відповідь «ні». Для того, щоб почати заробляти, а потім і гарно заробляти потрібно, якщо не вміти, то мати бажання і дуже багато вчитися. Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. Нічого в інтирнеті такого особливого нема, щоб можна було займатися дурньою і мати гроші. Гроші вимагають зусиль. Просто зусилля від зусиль різняться, наприклад робота за смішні гроші в офісі чи дома в тишині і спокої.

Кожна жаба хвалить своє болото. Я люблю стоки за ненапряжність, свободу і швидкий результат. Багато людей заробляє на інших крутих ресурсах. Одне не скасовує інше, можна працювати на кілька напрямків, але правда в тому, що все це вимагає часу і зусиль.

Для інтернетно-домашньої роботи крім навчань по суті роботи потрібна ще організація оточуючих і себе.

Моя мама скептично ставилася до моєї ідеї нічо не робить і сидіти дома. Але на щастя я жила від неї далеко. Не можу уявити щоб я жила з мама і могла дозволити собі стоки. Адже, якщо ти сидиш дома, то ти можеш сходити в магазин, приготувати їди, бо ти ж нічо не робиш. Організувати близьких і пояснити, що ви робите щось важливе і від вас треба відв’янути це серйозне завдання. Інколи навіть кіт потребує серйозної розмови, але погодувати помагає краще.

Все, всі від вас відстали, тишина і порядок. Але як себе заставити щось робити? Вопшем рецепті і підходів багато, так чи інакше це таки треба взяти і зробити. Бо тепер просто просидіти за компом з 9-ої до 6-ої це не робота. Працювати на результат і класно, і страшно. Бо все залежить тільки від вас, але з іншої сторони все залежить тільки від вас.

Ловлю себе на тому, що коли люди кажуть, що нема грошей, одразу хочеться сказати «пс-пс, ну стоки же!». Я думаю це місцями лякає, муа-ха-ха.

Engraved leaves

Пробуйте нове

Якось, сто років назад ми були в Дрездені, там познайомилися з класним чуваком. І в розмові про їжу він сказав, я просто стараюся пробувате щось нове.

От, наприклад, в супермаркеті продається булгур, не набагто дорожче, чим скажім класична гречка. А вже яка пригода з цього може вийти. Скільки років він там стояв і я його навіть не подумала взяти, поки таки не спробувала кілька місяців назад. Легко готується, цікавий на смак, уже не обридла гречка. А скіки всього класного мош приготувати з нуту і кус-кусу, вони ж стоять в магазинах, рецепти по всьому інтирнету розвішані.

Пробувати нове це гарна порада і примінити її можна й до всього іншого. От візьмемо роботу. Якщо на Скілшері подивитися кілька відео по Ілюстратору можна відкрити чарівні кнопкосполучення. Також можна відхилитися вбік і пошукати цікавого в інших напрямках роботи. А вже при сполученні нового з вашим досвідом можуть вийти гарні речі.

Ідеї вони навколо і завдяки інтирнету можна напробуватися всього цікавого. Останнім часом, коли знаходжу гарну ідею, стараюся її одразу реалізовувати, бо потім запал падає  і чим далі від ідеї тим менше шансів на реалізацію.

Буває виходить фігня. Але чим більше пробуєш, тим чіткіше починаєш розуміти, що не буде працювати, а що може стати непоганою ідеєю.

Great job

Great job

 

Робоче

18.03.2016  fine art

Прийшла вам показати свою хрєланхолію. Як тільки з’являється серйозна така задача і треба би шось багато робити, а вкінці може вийти так, що нічо може не вийти, так от, як тільки отаке настає, я находжу гіпнотичну монотонну роботу, яку стає такоооою цікавою. Замість роботи над магазином на Етсі, а ми з Іринкою поклялися усьо організувати до настання квітня (як в Гарі Потері, незламна клятва, тіки на гроші :))), я рішила шо вірьовочки це так захоплює.

Шоб не вірьовочками єдиними я надумала чергову домашню революцію. Всю хату порозкидала, міняю місцями свої пилозбірники, планую нові дірки в стінах.

Я звісно на якомусь етапі піду і всьо зроблю, зато скіки страждань, щоб відтянути і відмазатися. Ви тоже так робите?

Rope pattern 03 Читати далі

Як казати «ні»?

21.05.2015  організація

Здавалося би одне, маленьке і просте слово, а скільки через нього проблем. Вміти вчасно сказати «ні» це дуже серйозне мистецтво. З самого дитинства нас вчать, як правильно слухатися і підкорятися. А курсів, як відмовляти людям ніхто не проводить. Через це багато біди, ви погоджуєтеся робити те, що не хотіли і страждаєте через це. Адже гарні люди завжди кажуть «так», а всім хочеться бути гарними людьми.

Я помітила, що з часом якось вчишся відмовляти, там де раніше мош було погодитися. Бо лінь бере своє. Я просто уявляю скільки робочого часу (а значить грошей) в мене відніме якесь заняття, яке мені сватають. Потім думаю чи отримаю я від цього задоволення. І головний критерій це користь. Сумнівні відповіді на ці питання і рішення прийняте.

Другий квест, це сказати просячому, що діла не буде. У мене нема шефа чи людей з яким тре погоджуватися, бо від них залежить мій дохід. От і виходить, що я нікому нічо не винна і змусити мене важко. Решта оточуючих це друзі-родичі з якими побудовані досить такі прості відносини, засновані на правді.

«Тому, що я не хочу» — це дуже серйозна причина для відмови.

Ще важливо вміти відмовляти всяким не корисним, не цікавим заняттям. Вони ж, як люди, забирають ваш час від класних і грошовитих занять. Бува, що заняття прикидується корисним.

Наприклад, вчу я англійську і книжка Мерфі підходить до кінця, це пічяль. Я спокусилася на курс підготовки до тесту IELTS. Хоча тест мені такий не потрібний і здавати я його найближчим часом не планую. Спробувавши один тиждень, я зрозуміла, що це просто відео і питання після відео по методології проведення цього тесту. Я дуже люблю доводити почате до кінця і довго я думала, що я пройду цей курс. Але чим ближче я роздивлялася питання тим більше я розуміла, що воно мені користі не принесе. Я щодня дивлюся кіно, власне все кіно в моєму житті англійською. Нашо мені ще серія відео на сумнівну тематику.

Ну і пафосне закічення з закликом відмовитися від некорисного. В мене в to do блокноті є список справ і, якщо дуже довго руки до чогось не доходять, то це гарний привід задуматися чи воно мені треба. Зараз під серйозним сумнівом книга $100 start up, бо шото нагадує Бренсона і його «До біса все, бери й роби».

Природні дедлайни

12.04.2015  організація

Поки ви всі їсте пасочки, я вам розкажу, як я організовую свої позастокові проекти. Зі стоками все просто, вони в мене щось вроді щоденної звички. А от коли мені хочеться щось не стокове зробити, то тут ліньки буває перемагають.

Добре, коли це щось, де є дедлайн, тоді хош-не-хош, а воно має бути зроблене. От як акварельковий малювальний проект, кожного тижня тре показати, що є, інакше виженуть з групи.

Мої домашні справи чи бездедлайнові забавки я організовую за допомогою природніх дедлайнів. Варто уточнити, що тут я маю на увазі щось, що вимагає серйозної уваги на протязі певного часу або просто велика справа. Одноразові забавки здебільшого легко вирішує мій тудушний блокнот, а це свого роду надстройка на нього, щоб справи веселіше рухалися.

Наприклад сьоні ми маєм Великдень, до цього часу я собі планувала помити вікна і сходи, роботу з сортування речей в шафах. Кожне з цих завдань вимагало досить серйозного часу на себе, а маючи природній дедлайн я вже не хотіла відступати, хоча зазвичай ці завдання можна було відкласти.

В якості природніх дедлайнів мені підходять свята, як то Новий рік, Велкдень, наші дні варення чи всякі поїздки. Наприклад, скоро ми їдем до мама і до цього часу я хочу розпочати одну картину і помалювати іншу. На Дні варення приходють гості, того можна затіяти домашню роботу, яка точно нікуди не втіче.

Цей метод далеко не секрет і наші предки їх знали, саме тому, я думаю, і виникли свята. Зараз це здебільшого про готування купи жратви, але в мене це має інший сенс.

Як побороти прокрастинацію?

Не відкрию нічого супер нового, так роздуми на тему.

Я собі бачу прокрастинацію кількох видів. Це та, яка підкріплена несприятливими умовами і звичайна, а ще коли друга прикидається першою і коли вже геть нічого не допомагає.

Прокрастинація і несприятливі умови. Тут у вас є серйозні причини не доходити до малювання, робота, домашні справи, які не можна відкласти. Це не видумані справи в Твітері чи в Фейсбуці, а турботи, які вимагають вашої уваги і без вас вони зроблені не будуть. Я думаю, що перше треба визначити скільки часу ви зможете проводити за малюванням і перестати себе діймати тим, що ви не займаєтеся ним більше. Це все вимагає старанного планування і відповідальності. Тобто запланована година в день дасть гарні результати, але якщо її справді якісно відпрацювати.

Звичайна прокрастинація. Це моя подруга, ми з нею скільки часу провели разом. Все вроді зроблене, сідай і малюй, а тут Фейсбук, а там Твітер. Мені допомогло, як потім я прочитала у книжці Яни Франк і десь здибала в блозі Етсі, вивести роботу в рівень рутини. У мене умовний рефлекс, я встала, попила чай і почитала інтирнет, на це вистачає до годину часу, все закрила і працюю. З більшим чи меншим успіхом це зараз працює. Головне все закрити і почати працювати, от зібратися і сказати «ні» всякій можливій хрєланхолії. Це вже половина справи, а сама робота не така страшна:)

Довго в мене звичайна прокрастинація прикидувалася чимсь серйозно мотивованим. Як то у кота страх, як треба прибрати і їсти хочеться і стаття яка капєц корисна, не можу ж я її кинути. Тут також необхідне планування, тоді на статті лишається вільний вечірній час, вони нікуди не потікають. Уборка в кота і в хаті за графіком, не те, щоб я прям маю середу і неділю, як уборочні дні. Просто коли я помічаю грязюку я планую найближчий вільний вечір на прибирання і сповіщаю всіх причетних.

І останній найстрашніший вид хрєланхолії, це коли вот ніяк і нічо не виходить. Плани складені, а все йде шкереберть і так мільйон раз. Тут без підтримки не обійтися. Якщо вона вам потрібна, то ви знаєте, де мене найти. Зараз ми бавимося з Іринкою, якщо хтось бажає приєднатися, всіда рада :)