Довгий час я працювала без вихідних. Тобто кожного ранку я шось мулювала, 5 годин чи 3, але працювала. Якось я не працювала рік чи два, мені того відпочинку вистачило на дуже довго.
І прямо такого відчуття, що ну капєц робота дістала ніколи не було. Графік дуже автоматичний і організм вже звик, що зранку він працює. Я собі ще десь досипаю, але робота робиться. До 12-ти прокидається почуття голоду і я разом з ним.
При такому графіку затусити з друзями мош чи не щодня і всяке важливе теж встигається.
Геть недавно я відкрила існування цікавого ринку неподалік дому. Капєц як не люблю базари в класичному розумінні, ото з китайським мотлохом, бррр. Продуктових теж не фанат, обважують, працюють тільки зрання. Супермаркет іноколи навіть дешевше і приповзти можна коли мені зручно. Але цей базар особливий, там люди з околишніх сіл привозють свої продукти, еко-еко. Єдиний недолік приходити тре в 6 ранку.
І от за таких розкладів день виходить зіпсований. Якщо мене так рано збудити і вернути працювати, то я бурчатиму весь день. Того один день в тиждень я ніфігошечки не роблю, для проекту 365 все звісно відпрацьовую, але це все. Потім ми повзем по гамазінам і, якщо тре на інший базар. Мош походити по гостям. То дома щось закінчилося і треба пошукати по гамазінам, або мені треба чергова туйовинка для чергової дивної ідеї.
Оце мені дозволило розслабитися і припинити судоржно вирішувати чи робота, чи яблука. Один день належить яблукам і вирішенню всіх справ :)