Пишалися, пишаємося і будемо пишатися

10.02.2015  містофілософське

Сьоні мав бути фейський пост про мою нову забавку, але потім я почитала пресу (не читайте української преси до обіду) і рішила сваритися. Сто років думала писати статтю про українство і от день настав, бійтеся :D

Боже, які ми, українці, горді люди. Коли всі народи стояли в черзі за розумом, ми стояли за гордістю. Ще ніхєра не зробили, а вже пишаємося. Та так пишаємося, що мало нам місця для того пишання. Ще від Майдану нема ніяких результатів, навіть не лежимо в потрібному напрямку, а вже музей Майдану нам подавай. За чий кошт? Звісно, за кошт тих наївних дурників, які платять податки. І оренду державного приміщення на шарік в центрі міста їм подавай. Це ж культура! Польща, третя економіка Європи (Артем каже шоста)  не дозволяє собі тратити гроші на всяку пургу, опера в місті Кєльце побудована на гроші Євросоюзу. Але шо нам та Польща, в нас тротуарів нема, зато музєй, да.

Люди, ви ліниві жопи, які ніхєра не робили 24 роки і результатом цього стала голосна смерть багатьох людей. А то шо за цей час тихо  перевмирало купа людей це нас не гребло. Ми та країна, яка тирить гроші з центру раку. Скажіть мені, чим тут пишатися?

«Це не я краду гроші, це все можновладці.» Крадуть поки ми їм дозволяємо. А ми не можем займатися контролем нудних, але важливих речей, ми зайняті пишанням.

Ви курс бакса бачили? Мені пофік, я заробляю в баксах. А вам?

Я щоразу тероризую і контролюю тих, кого можу і маю право; тих, кому плачу гроші, а вони лажають з виконням своєї частини забов’язань. А ви?

«Війна в країні, як можна нести таку єрєсь, це зрада!» А 24 роки до цього теж була війна? Весь цей змарнований час теж москалі нам не давали латати тротуари? Чи москалі нас заставляли розводити корупцію. Ми самі робили все для того аби отак хрєново жити і тут нема чим пишатися, нема, кажу я вам. Покрасили все в жовто-блакитний і справилися? Це так не працює.

Взагалі це шось генетичне, згадайте хоча б українську літературу. Хронічно не люблю українську літературу, бо вона вся в соплях-стражданнях. Це шось таке униле і депресивне, що хочеться почати пити горілку. На уроках української літератури мош було вставати і говорити про твір не читаючи його і в 95% випадків це було страждання за свою країну. Я тіки раз промазала з таким фокусом, Жовтий князь був про голод.

Та якби ми скіки працювали, скіки страждаєм і пишаємось…

Ще мене тішать мовознавці. Як правильно говорити «хто крайній?» чи «хто останній?». Рілі? Українській мові по трохи приходе триндець, вона мертвіє, відкидає копита. В Книжковому супермаркеті один стилаж українською мовою в магазині. Друге питання яке мені тут задають «звідки ти?», бо українською тут не говорять. Я пишу українською, бо нею я володію найкраще, але вона геть не літературна, бо це блог і моя творчість і тут нема місця обмеженням. Всі намагання говорити і писати літературщиною вганяють в морок всю тему, про яку написано. Але нема грошей, нема мови і культури, бо культура на голодний шлунок дуже сумне заняття.

Я сумую за Азіровим. Тоді вишиванка не була мейнстрімом, а все решта було так же. І ще він смішно говорив, хоч якась радість. Нема реформ, економіка стрімко котиться в нашу українську жопу і банани по 30 гривень. Наші можновладці канюкають гроші, а їм кажуть «а реформи?», а вони «та нам би просто грошей». Ех.

Мої притензії могли бути дуже схожі до іншої країни, але я тут і зараз, того я паплюжу українців і їхню манію пишання. А то скоро з такими темпами мош буде говорити або гарно, або нічо. На правду не ображаються, або ображаються тільки, коли вона очі коле.

Дякую всім причетним за натхення:) Тейк кер.

  • Забула написати про патерналізм. Ну не може українство жити і платити за свої забаганки – освіту, медицину, вінду. Лінивим жопам хочеться спочатку зарплати як у Європі.

    • Lenchik Zvirka

      для цін як в Європі- треба зарплати як в Європі, бо якшо зп будуть наші а ціни як там, то можна вже зараз приглядати місце в мальовничому куточку за містом і шукати собі дерев”яний макінтош))

      • мати зарплати як у Європі ніхто не заважає

        • Lenchik Zvirka

          ну не всі ж можуть працювати на стоках))
          от моя сестра, мати двох дітей, ніяких особливих вміннь (типу хендмейду чи малювання, ще чого), дві вищих освіти, ледве змогла знайти роботу в Чернівцях.

          Тато, пенсіонер, якимсь чудом влаштувався на роботу охоронцем. Раніше мав зп як в Європі бо працював в Європі, але зараз здоров”я не дозволяє.

          • Lenchik Zvirka

            з моїх друзів тіки дві людини мають зарплати як там, одна працює в шоубізнесі, інша в Юнісеф. Оу, є ще троюрідний брат який працює на Майкрософт. Що ж робити іншим котрі токарі-слюсарі?))

          • Lenchik Zvirka

            ну і останнє (чесно), наш зять, в Чернівцях, який зараз працює начальником відділення в банку, робить румунський паспорт. Угадайте нашо? Шоб поїхати кудись на відпустку попрацювати в Європу, клубніку там позбирать, чи огірки.Начальник відділення. Іноземного банку.

          • Перефразую якщо зп маленька, то треба шукати іншу. Всі ж добровільно погоджуються на свої зп. Не бачу жодної проблеми з оплатою праці, бачу нерозуміння її формування.

          • Lenchik Zvirka

            ну а як в тому регіоні нема більших зарплат?

          • Ну, а хто має взагалі забезпечувати «більші» зарплати?

          • Lenchik Zvirka

            ну він же не може сам її собі сформувати)) і свій банк не може відкрить, щоб стати підприємцем

          • Lenchik Zvirka

            коротше кажучи( бо ми ще тут можем довго з тобою язиками плескати)
            НЕ можна всіх людей рівняти по собі, і собі рівнятись на інших (можна на кращих)
            Щодо мене я ні дня не працювала по спеціальності- бо це і так смішно), крім моєї офіційної роботи в мене є ще інші джерела доходів. Скоро надіюсь стане на два джерела більше, бо зараз вчуся хендлінгу, і таки здам екзамен на стоки))) (це для Лілі, щоб не думала шо я кинула цю ідею)

          • Lenchik Zvirka

            хендлінг то показ собак на виставках

          • я нікого не рівняю по собі. Люди не хочуть бути реалістами, а хочуть все і зразу. Для гарного результату часто потрібна багаторічна робота. А в нас хочуть «нехай і трошки, але шоб стабільно». А потім за свій же самообман намагаються звинуватити когось іншого. Свого результату я ще не досяг, але працюю на нього. Це не швидко і нічого страшного тут немає.

          • я не думаю, я фсьо знаю і фсьо бачу ;)

          • насправді сама людина і формує для себе зарплату.

          • Ну так і в Європі не всі ж на стоках працюють. І нормально. Вони до цього 50 років вкалували без всяких пільг, допомоги держави і в набагато гірших умовах ніж ми зараз. Обмежень по зп немає ніде. Просто треба бути потрібним. І бути потрібним це власна проблема, не державна. А кількість освіт взагалі ні про що не говорить, тієї освіти в кожного таксиста повні кармани. Ну і місця де тебе чекають, щоб дати гарну зп просто не існує. Гроші – це індикатор потрібності.

            Немає в цій країні людини, яка заважає мані мати мільйон. Якщо я чогось не маю, я недостатньо зробив для цього.

          • Lenchik Zvirka

            ну от ситуація.Припустимо я жінка 55 років, вчитель від бога, є потрібність в моїй професії, але зп з усіма надбавками, доплатами і пр дві з чимось тисячі. Ну от що робить?

          • Ну от припустимо, що людина не в 55 років помічає скільки в нас заробляють у школах. І якщо б її щось не влаштовувало, то за 30+ років стажу можна помітити, що нічо не змінюється. Хоче більше заробляти – нехай стає підприємцем. Тоді її заробітки будуть залежати тільки від неї. Не сподівалась же вона у 55 зручно звалить на пенсію, хоч і копійчану.

          • Lenchik Zvirka

            тобто всі лікарі,вчителі і інші люди потрібних але низькооплачуємих професій мають піти в бізнес?

          • Це було б ідеально. Тільки у приватному секторі може проявитись талант, успіх і кваліфікація. Там не вийде кричати про професіоналізм і маленьку державну зарплату. Гарний приклад – дантисти. Їх багато, вони конкурують між собою і видають результат на рівні європейського по нашим цінам. В приватному секторі завжди кращі сантехніки, електрики, зварювальники ніж в тих же комунальних підприємствах. Система працює.

          • Lenchik Zvirka

            чесно, я пропонувала займатись, ну наприклад репетиторством, але там свої тонкощі, бо навіть зараз до неї ходять на репетиторство тіки хто в неї вчаться, шоб їй же потім здати на нормальну оцінку.

          • Це називається конфлікт інтересів.

    • я слова такого не знаю, але суть правильна

  • Lenchik Zvirka

    чу, а Остап Вишня? він класний і писав круто), Нестайко теж крутий мен)

    дивно шо в Сумах не говорять українською, батьки мого тата з Сумщини прекрасно розмовляли нею, бабуся (дайбогздоровля) досі щебече кожен раз як дзвоню)

    • Так я тоже про Вишню згадувала, але нажаль це швидше вийняток:(
      От тута говорять українською люди з села. Недавно до мене вперше звернулися на українській на вулиці, молодіж і підростки, надія є, але тре працювати.

      • Lenchik Zvirka

        в селах українська, в містах російська, на то є історичні причини. Але не будем про сумне

  • Lenchik Zvirka

    ти давай краще про свою нову забавку пиши) а я тобі можу написать як я на паспорт документи здавала, там такі ржаки))

    • можу собі уявити, ми тоже якось так розважилися досі згадуємо :D

      • Lenchik Zvirka

        ти не можеш уявити, мені сьодні аж приснилось шо я в черзі стою ЗНОВУ, і тьотка яка в суботу на мене наорала як схопить мене за руку, а мені в кабінет заходити, а вона не пуска, а моя черга і хтось кричить “дєвушка, єслі ви нє ідьотє, ваша очєрєдь пропадаєт”… коротше проснулась я, а на руці кіт спить, віддавила курва, аж пальці синіти почали

        • Lenchik Zvirka

          я коли в понеділок прийшла, мені навіть працівниця паспортного сказала “Здраствуйтє, апять ВИ, я думала ви уже всьо здєлалі”, примількалась я там)))

  • Овочева

    Менталітет курва такий

  • Pingback: Про українську інтелігенцію | Lily()

  • Pingback: Трохи про мистецтво | Lily()