Сучасне мистецтво

19.05.2015  філософське

Українська вишиванка стала модним трендом цього року. Ми всі канєшно попишалися з цього приводу. Гарний привід для пишання. Взагалі українці майстри пишання. При чому пишаємося ми чимось, що вже довело свою вартість. Як то от вишиванкам пара сотень років і ми їх любим, вони українські, нада пишатися. Спортивні досягнення, з цим не посперечаєшся.

А от мистецтво. Мистецтво штука суперечлива. Хтось розумний висловив цікаву думку, щоб стати відомим в Україні, треба спочатку стати відомим закордоном. Інакше українці не сприймають ні молодих, ні талановитих, просто не цікаво, пишаємося вишиванками.

Недавно на Платформі читала про те, що сучасне мистецтво це те, що змушує думати. І тут мені згадалася як всі насипалися на Стронговського за Лесю Українку. Українці не здатні сприймати нове поки що. Нестандатно думати теж особливо не здатні. Тому те, що мало би заставляти думати насправді просто ображає. Це як ображати почуття віруючих. Обмеження і комплекси, от що вкриває пересічного українця.

Недавно були у мама і я бачила тєлєк, там віщала передача типу чому український внесок у Другу світову більше за російський. І чувак, який мене обізвав дурою з вушками розказував, як ми маємо всі пишатися. Якщо це найкращі сини твої Україно, то зупиніть поїзд, я зійду.

Молодих і талановитих у нас багато. Скоро вони всі зрозуміють, що тут їм нічо не світить і поїдуть туди, де люди хочуть думати і вміють виходити із зон комфорту.