Висока мораль

09.11.2015

Давно про це хотіла написати, а сьоні Фаїна Каплан писала і от думаю час настав. Висока мораль. Скільки в цих словах. Високоморальне суспільство, так ми себе кличемо. Геїв в нас незя, бо мораль жеш. Проституція і порно незя, тоже. В совку тоже була мораль висока, аш до неба, а майонез по талонам.

Особливо мене діймають українські недонацики, які вишиванка-прапор, ніхіра не робим, пишаємось. Пам’ятник Шевченку? Що, вже є? Тоді Франку! Геїв не люблють, порно не дивляться і з проститутками гарно час не проводють. Тоєсь ми хочем рускій мір тіки в вишиванці. Все хароше хай буде, а погане заборонити. Особливо плакати хочеться з молодіжи, такі юні і вже геїв лікувати хочуть. В здавалося б в еру інтирнету і широких поглядів світ безмежний і можна знайти адекватну інфу по цьому питанню. Но нєт, самоосвіта зло.

А з іншої сторони пєсіонєри, живуть в трьохкімнатних квартирах, платить бідакам нічим, субсідії давай. От чо я маю платити за всіх сусідів свого дому? А ше кажуть пенсії повишай, держава нам винна, ми сіки робили на державу.

Але біс з ними з пенсіонерами, є речі страшніші. Наприклад українська медицина, тоннами люди помирають від раку. В лікарнях побори, люди продають останнє, щоб протягнути ще місяць. Їх дурять, прописують дорогезні лікарства і всілякі такі прєлєсті. Страховок не існує, кредити на лікування смертельнохворим ніхто не видає.

Здавалося би не пов’язані між собою проблеми. От якби запхнути собі мораль в жопу, легалізувати гей-шлюби. Скільки би сюди приїхало пар з Європи взяти шлюб, а які це були б для нас гроші. Вистачило би на фінансування медицини і ненажерливим пенсіонєрам лишилося б. Але останніх як на мене тре провіряти на наявність імущих родичів і заставляти продавати трьохкімнатні хороми, а решті да, мош дати дєнєх.

А далі краще, легалізувати порно і проституцію. Ну тіпа його в нас від тої заборони нестає враз. Все є і гарно працює, тільки грошенята від того йдуть кільком чувакам по кишенях. А так би йшли онкохворим на лікування. Хочете медицини, як в Німеччині, то робіть те, що робе Німеччина. Но нє, краще померти в муках, але брудні гроші хай пливуть від нас подалі, вони нас не гідні.

Шас на це прийдуть феї і скажуть, а ета што мнє прастітуткай работать прідложат? Професія особлива і ніхто туди силою не тяне, але як це вибір людини, то хоча б захист і медичний догляд отримати було б не погано.

Ну такоє, як казав класик.

Маршруткова ідея

11.07.2015

Кому пощастило побувати в місті Суми, той знає, що тут маршрутки тоска-пічяль. Грязна тоска і шансонна пічяль. Вони дешеві, електротраспорт вбитий пільгами і майже відсутній, тоєсть конкуренції нема.

Я тут подумала, що тре шось робити. Канєшно для кардильних змін треба бабло, а його ніхто давати не хоче. Місто не хоче платити більше, бо міську раду з’їдють виборці. Перевізники не хочуть нічо міняти, бо це забере частину прибутку, і так все їздує. Моя ідея вбрати водіїв пристойно. Біла сорочка, краватка, темні брюки. Дрес-код. Інколи в мене таке враження, що ці водії вбирають найбрудніші та найкоротші шорти в світі і свою саму дачну майку. Гидко хлопці. Вмиватися, бритися і чесатися тоже би не помішало.

Серед мрій це заборонити шансон, прибрати рекламу з вікон та іконостас та іграшки-пилозбірники, віддайте дітям хай бавляться.

Штрафувати за відсутність оцього всього, через Open city легко і просто повідомляти.

І щоб не бути голослівною я запропонувала цю ідею міській раді.  Пошумлю трохи, може шо з того й вийде. Швидше за все нічо не вийде, але я хоч спробую :)

Тротуари і машини

04.04.2015

Яким чином тротуари пов’язані з машинами, спитаєте ви. Питання виглядає логічним, адже тротуари це для людей, а для машин є дороги. Хрєн там, для ржавих тазіків в цій країні все. Дороги, газони, тротуари, дитячі майданчики. Зараз я можу спостерігати з вікна два тазіка акуратно припаркованих на газоні, при чому на дорозі вони не паркуються, бо іншим тазікам буде напряжно проїхати. На остатках совдеповського дитячого майданчика сліди від шин, розвели тут дітей, подумаєш.

Скільки раз ви буди оббібікані на тротуарі якимося тазіком, який везе свою сраку по вашому законному простору, бо 5 метрів пройти це не для нього? І я дофіга багато раз.

Саме обідне, що їхні курва дороги ремонтують по кілька раз в рік. Якось, я наївна дівчинка понаписувала в мерію через один корисний сайт, що вапшєта би треба лагодити тротуари. Мені сказали дєнєх нєт, а коли я спитала шо вони там лагодють на шо в них є гроші, звісно тишина у відповідь.

Тепер офіси. Наші друзі мають офіса, міська рада їх забов’язала біля офіса поставити бруківку за їхні же гроші. І тепер машина, яка привозить товар до сусідського офісу пиляє по бруківочці наших друзів. Ясно, що та вся вже потріскана, бо вона не розрахована на величезний тазік, а тільки на мої маленькі ніжки.

Кабельні мережі і всякі комунальні служби це ще ті шкідники для тротуарів. Якось Теплоенерго розрило шось у нас на дорозі, які видно з вікон. Знаєте чим вони його залатали? Бетоном. Дуже часто в спальних районах немає тротуарів, як виду,  тому дороги тут тоже важливі для тих, хто вміє використовувати ноги для пересування. Інший смішний випадок, Водоканал розрив дорогу, я жалілася, сказали прийде весна Водоканал все залатає. Вже друга весна на дворі, але не судьба.

Баришні, які умудряються ходити по цим тротуарам на каблуках це круто. Для мене це якийсь вищий пілотаж, неймовірний атракціон, кручє чим в цирку. Це того шо транспорт дешевий і можна багато їздити, я так думаю. Я так не можу, я на низьких підборах собі ноги підвертаю і спіткаюся, не то шо отак. Справді захоплена.

Який я бачу вихід. Штрафи за неположену парковку, країна швидко вийде з економічної кризи, золота жила. Парковки по місту тільки платні, всюди, навіть під хатою. І не нада вересканити, що ви свою жопу мусите возити прямо всюди і ходити це шкідливо для здоров’я. Чого це ваша рухлять має займати простір міста за безплатно? По периметру всіх тротуарів і газонів мають бути вкопані стовпчики, які фізично не дають проїхати тазіку на не його територію. Ще класна ідея, але це вже з розряду того, що фантастичніше чим Стар трек. В’їзд в спальні райони тазікам має бути заборонений, шлагбаум і ключі від нього в пожарки-міліції.

Маршрутки по 2 гривні і безкоштовна медицина

31.03.2015

Здавалося б як пов’язаний дешевий транспорт і медицина. Шас розкажу як я це бачу.

Ми всі пережитки клятої совдепії і хочемо шоби всьо було дешево або безкоштовно. Єдина біда, що дешеві маршрутки це галімі маршрутки. Вони постійно ламаються, грязні, не ввічливі, без кондиціонування, інколи загораються і всяке таке. Покажу на прикладі державних тролейбусів, вони коштують вдвічі дешевше за маршрутки і тому вже майже вимерли.

А тепер шо би було, якби електротранспорт коштував ринкову ціну? Марштуток би не було, як таких.  Так, це було би капєц як дорого, гривень 10-20. Місту екологія, але це фігня, нікому вона не цікава. Але до прикладу гармошковий тролейбус вміщає 10 маршруток Газелей і ніяких вихлопних газів. Зранку вам ніяких пенсіонєрів, які їдуть на базар у час пік. Ніяких кондукторів, все вже давно має шляхи до автоматизації. Чистота і краса, ще б пак за такі гроші :)

І не нада мені розказувати про нещасних пєнсіонєрів, які повмирають без пільг на транспорт. Да, пільг бути не має, це зло. У пєнсіонєрів є діти, а як немає дітей, то є соціальні служби. Задовбали всі вити про тих курва пєнсіонєрів, їх вже більше чим працюючих, скоро нас їсти почнуть. Наша сусідка, фізик, працює в дуже поважному віці і не ниє. А ті, хто ниють, в черзі на почту влазять переді мною і обкладають мене відбірним матом, бо я незгідна з такою наглістю. Пфф. Я згідна спонсорувати наших рідних бабусь, але не бабусь всього під’їзду. Ну на крайняк хай їм буди знижка 10% в не час пік.

Тепер про звичайних людей. Багато народу би накупили велосипеди. І тут виявилося б, що у нас нема велодоріжок, оскільки багато людей були б стурбовані цією бідою, то рано чи пізно вони би з’явилися. Профіт. Далі всі перестали би їздити по пів зупинки і почали би багато ходити пішком. І тут виявилося би, що останній раз тротуари ремонтували 30 років тому. Десь в цьому місці відбувся би фокус, що й з велодоріжками. Вже не кажу, що це корисно для здоров’я.

А до чого я тут приплела медицину? Це той же випадок, що й з тролейбусами. Безкоштовне гарним не буває. Медицина має бути страхова і клініки приватними. Зараз медицина забирає 3% ВВП, це бешєне бабло спускається на вітер. Бо те, що державне то нічийне і про ефективність ніхто не думає.

А лікарі, лікарі видумують фальшиві діагнози, виписують за відсотки ліки певної фірми. Крутяться, як можуть. Бо середня зарплата лікаря на рівні середньої, це 50-130 басків, залежно від курсу. Гана, держава в Африці, середня зарплата $56, зарплата інтерна $1000, спеціаліста $2000-3000.

І тут буде той же ефект, як і з маршрутками, платиш дофіга і тому цінуєш. Народ почне робити зарядку, а їздити на велосипеді і так всі їздють, бо транспорт дорогий :)

Про українську інтелігенцію

20.02.2015

Я не дуже планувала це писати, але тут поруч проходило натхнення, довелося підкоритися. Якось я йшла мимо якоїсь чухні в Фацабуці, лишила невинний комент і тут на мене налетіла шакали. Вишивата, подумала я. Журналіст «Історичної правди», сказав Фейсбук. Пост в продовження теми українців і пишання.

Шось я не те лайкнула і на мене купою валяться пости фей української інтелігенції, найду шо, вб’ю, сил нема на це. Вопшем чувак пише пост, що громада зібралася і зробили пам’ятники загиблим на Майдані, но гарно шоб усе оцево спонсорувала держава.

По-перше, Майдан ше нічого не дав цій країні, сліпі ви люди. Рік пройшов, жодної реформи, в Грузії за цей час вже всіх пересаджали, а кого не посадили, так дали відкупитися так, що бюджет наповнився добряче. Ну але шо там Грузія, ми українці, у нас особливий шлях через чагарники. Я сьоні висловила своє занепокоєння прем’єр-міністру, курва його мама, цієї країни, впевнена, що якшо його не хвилюють непокоєння МВФ, той мої і не схвилюють. І реформи Грузія провела за рік, між іншим.

По-друге, ми зараз зі швидкістю світла котимся в прірву, долар по 30 гривень. А їм подавай спонсорство держави на якісь пам’ятники, моральний борг. Зараз наш єдиний моральний борг не втопитися швидше за Росію, а все до того йде. От подивіться, всі платники податків (навіть при шаленому здорожчанні всього навколо) мають скинутися на забаганку якогось фея, бо йому так хочеться. А хто не хоче, так то не моральні підлі люди.

І саме смішне, що його всі підтримують там, журналіст Історичної правди називає мене «дурою з вушками», рівень ага. Одна дівка забанила за слово «підарас», люблю оцих пухнастих заїньок які й не какають.

Люди, якщо ви заробляєте на грантах, то розпоряджайтеся своїми грантами, а не баблом держави. Дали вам з-за кордону наївні дяді і тьоті бабло от і покажіть, що ви за нього можете зробити, а як звикли грантоїдити, то не перетворюйте бюджет в свій шмат хліба.

 

Бозю, дай мені сили перестати постити фігню про українців і вернутися до натхненних постів про мистецтво, яке приносить гроші в баксах.

Пишалися, пишаємося і будемо пишатися

10.02.2015

Сьоні мав бути фейський пост про мою нову забавку, але потім я почитала пресу (не читайте української преси до обіду) і рішила сваритися. Сто років думала писати статтю про українство і от день настав, бійтеся :D

Боже, які ми, українці, горді люди. Коли всі народи стояли в черзі за розумом, ми стояли за гордістю. Ще ніхєра не зробили, а вже пишаємося. Та так пишаємося, що мало нам місця для того пишання. Ще від Майдану нема ніяких результатів, навіть не лежимо в потрібному напрямку, а вже музей Майдану нам подавай. За чий кошт? Звісно, за кошт тих наївних дурників, які платять податки. І оренду державного приміщення на шарік в центрі міста їм подавай. Це ж культура! Польща, третя економіка Європи (Артем каже шоста)  не дозволяє собі тратити гроші на всяку пургу, опера в місті Кєльце побудована на гроші Євросоюзу. Але шо нам та Польща, в нас тротуарів нема, зато музєй, да.

Люди, ви ліниві жопи, які ніхєра не робили 24 роки і результатом цього стала голосна смерть багатьох людей. А то шо за цей час тихо  перевмирало купа людей це нас не гребло. Ми та країна, яка тирить гроші з центру раку. Скажіть мені, чим тут пишатися?

«Це не я краду гроші, це все можновладці.» Крадуть поки ми їм дозволяємо. А ми не можем займатися контролем нудних, але важливих речей, ми зайняті пишанням.

Ви курс бакса бачили? Мені пофік, я заробляю в баксах. А вам?

Я щоразу тероризую і контролюю тих, кого можу і маю право; тих, кому плачу гроші, а вони лажають з виконням своєї частини забов’язань. А ви?

«Війна в країні, як можна нести таку єрєсь, це зрада!» А 24 роки до цього теж була війна? Весь цей змарнований час теж москалі нам не давали латати тротуари? Чи москалі нас заставляли розводити корупцію. Ми самі робили все для того аби отак хрєново жити і тут нема чим пишатися, нема, кажу я вам. Покрасили все в жовто-блакитний і справилися? Це так не працює.

Взагалі це шось генетичне, згадайте хоча б українську літературу. Хронічно не люблю українську літературу, бо вона вся в соплях-стражданнях. Це шось таке униле і депресивне, що хочеться почати пити горілку. На уроках української літератури мош було вставати і говорити про твір не читаючи його і в 95% випадків це було страждання за свою країну. Я тіки раз промазала з таким фокусом, Жовтий князь був про голод.

Та якби ми скіки працювали, скіки страждаєм і пишаємось…

Ще мене тішать мовознавці. Як правильно говорити «хто крайній?» чи «хто останній?». Рілі? Українській мові по трохи приходе триндець, вона мертвіє, відкидає копита. В Книжковому супермаркеті один стилаж українською мовою в магазині. Друге питання яке мені тут задають «звідки ти?», бо українською тут не говорять. Я пишу українською, бо нею я володію найкраще, але вона геть не літературна, бо це блог і моя творчість і тут нема місця обмеженням. Всі намагання говорити і писати літературщиною вганяють в морок всю тему, про яку написано. Але нема грошей, нема мови і культури, бо культура на голодний шлунок дуже сумне заняття.

Я сумую за Азіровим. Тоді вишиванка не була мейнстрімом, а все решта було так же. І ще він смішно говорив, хоч якась радість. Нема реформ, економіка стрімко котиться в нашу українську жопу і банани по 30 гривень. Наші можновладці канюкають гроші, а їм кажуть «а реформи?», а вони «та нам би просто грошей». Ех.

Мої притензії могли бути дуже схожі до іншої країни, але я тут і зараз, того я паплюжу українців і їхню манію пишання. А то скоро з такими темпами мош буде говорити або гарно, або нічо. На правду не ображаються, або ображаються тільки, коли вона очі коле.

Дякую всім причетним за натхення:) Тейк кер.