Про мрії

22.07.2016  філософське

Мрії це те, що у нас було в дитинстві. Як тіки підростаєш одразу мрії якось стають не серйозними. У серйозних людей є важливі завдання, що мають бути виконані, гроші, які мають бути зароблені, а не якісь дитячі мрії. Так я собі думала. От в дитинстві можна було малювати і це було гарно. Але потім приходила реальність, вона казала «і шо ти цим малюванням заробиш?».

І йдеш вчитися тому, чим є шанси заробити. Потім працюєш, розумієш, що ні прямо особливих грошей таких там нема. Тай радості дуже мало. А оскільки працювати тре 5 днів на тиждень, 8 годин, інколи більше, а то й по вихідним, то якось в роботі треба проводити більшу частину свого життя в безрадісній і не фонтан оплачуваній роботі.

І от вже після цього можна повертатися до мрії. Працювати і наздоганяти втрачене. А з часом і знаходиш як таку, вже милу душі, роботу продавати. І заробітки перевершують ту роботу, яка просила багато зусиль.

Романтичний пост про те, що не варто зраджувати мріям. Ми живемо у країні можливостей і їх так багато навкруги просто треба потягнути руку і взяти. Нє, ну може про країну можливостей я загнула, але інтирнет то є в кожного, а там тих можливостей жопою жуй.

Часом заздрю молодіжі, скільки можливостей вже зараз. Не треба чекати закінчення освіти, не тре чекати роботи в офісі чи ше якої офіційної туйні. Навіть флаєрочки мош не роздавати. Весь інтирнет до твоїх послуг, весь світ до твоїх послуг.

Бачу скільки класних молодих, бачу де їм взяти грошей, інколи навіть ділюся, як вони себе гарно поводять. Не всі прислухаються, але шо, може і їм треба пройти це коло з пічяльною роботою, щоб зрозуміти і знайти себе.

Follow your dream

  • Ирина Омельчак

    Особливо стрімери дивують. Грають в ігри, а їм за це гроші платять )

    • Оце я розумію професія, яку треба відстояти )))