Книжковий арсенал і Київ

28.04.2015

По дорозі в Чернівці Київ здався дуже жвавим містом і навіть часом склалося враження, що я багато пропускаю. Певно це враження від Пінчук арт-центру зі скелетами Деміана Хьорста, прямо вся обзаздрилася киянам, у яких купа цікавих подій.

Головною подією в Києві по дорозі назад мав стати Книжковий арсенал. Навіть не так, швидше зустріч з творцями Доброї листівки на Книжковому арсеналі. Обзавелися купою відкриток для друзів і ця зустріч стала найяскравішим моментом події, Добра листівка класні :)

Сам Книжковий арсенал вразив маштабами, бачили Кодекс Серафіні, купу книжок, цікаві інсталяції та ілюстрації. На диво геть нічого не купили, для порівняння з Форуму видавців у Львові ми перли 5 книжок і 3 з блошиного ринку. Чи то важко давалася поїздка назад і прогулянка з рюкзаками чи то чернівецька зустріч нас надихнула.

Власне в Чернівцях ми здибали крутого чувака в антикварному магазині, Артем вибирав книги з фізики. Ціна була гарна, але перти їх за 900 км ну натхнення не було, от ми вирішили подумати. А як продавець узнав, що ми прям шас дєнєх йому не дамо, то видав нам цілий монолог про те, що вапшє-то він тут світло на нас палить і ми геть не маєм поваги до його персони і його роботи. Не треба казати, що рішення було прийняте миттєво. На правах реклами магазин на початку Руської, велком так би мовити та енджой.

Але з того часу ми добряче задумалися, а нафіга нам це? Чи так мені потрібні ці книги? Чи дадуть вони мені якусь нову користь? Чи справді я їх так хочу? От і минула книжна лихоманка, навіть Кодекс не захотілося і вусом не повела.  Бачила хтось в Фацабуці хтось прикупив книгу про котиків, оце мені шкода, що я її не помітила. Народу було море і роздивитися щось було важко, а маневрувати з рюкзаками дуже напряжно. Ще були круті видавництва типу Ташен, тоже шось гарне, але не зачепило.

Натрапили на отаку прикольну штуку, люблю старі прикольні штуки :)

(more…)

Третій видавничий Нон Стоп, враження

27.04.2015

Власне під цю подію ми запланували всю поїздку. Чесно кажучи, я добряче хвилювалася, бо три дні лісом два дня полем треба добиратися, рюкзаки за плечима, любов до гуляння пішки. Вся ця біда не надто добре впливає на мої балакальні можливості.

Ще я хвилювалася як би я не закінчила розповідь зарано, а ще пів години часу. Але на щастя слухачі задавали питання, я дуже боялася, що питать не буде.

Тепер в мене є думки, що можна було би змінити і покращити в розповіді. Але взнати це було не можливо без запитань аудиторії, бо дещо для мене ну дуже вже очевидно. Досвід однознозначно цікавий, а досконалості нема меж. Думаю таке варто робити ще. (more…)