Вчора з Женею ми говорили про те, як от зібрати силу в кулак і щось робити. Купа книжок і сайтів присвячених тому, як організуватися так, щоб встигати все. Але вони всі не мають сенсу поки хтось такий креативний не вирішить, що хаосу має прийти кінець.
Я це вже казала тисячу раз, що головне бажання. Але оце бажання воно нізвідки не береться, бажання має бути чимось підкріплене. Це щось чого ми дуже хочемо, мета. Довгий час я хотіла заробляти, не бути нахлібницею, така мета мене добряче штовхала. Я дуже хотіла навчитися заробляти тим, що малюю, а от перспектива не мати замовників стала ну дуже спокусливою. Звісно, зараз у мене є покупці, вони такі тихі і невидимі, я про них нічо не знаю, вони мені не морочать голову і не діймають. Вони вже бачать, що я пропоную і або купують мою роботу, або ні. Мене не розчаровуємо один одного.
За всю мою стокову кар’єру я говорила з одним своїм покупцем з японського стоку Пікста. Я йому випадково допомогла з його бідою, хоча сама я не була впевнена, що там і як. В загальному це приємно. Я не те, що проти замовників, але я можу дозволити собі сказати «ні» і не думати, як це вплине на мої заробітки, бо в мене є інші замовники, невидимі.
Отака була моя мета і вона мене рухала до пошуку шляхів удосконалення роботи. Зараз в мене інша мета, яка дозволяє все ще шукати чогось нового, думати про організацію часу, про розширення збуту і всяку таку натхненну лабуду.
І тільки вам найти те, що рухатиме вами. От чого вам хочеться найбільше? Що для цього треба зробити? Скільки часу вам треба буде отаке робити, щоб досягти мети?