Якщо ви перший раз в Польщі

04.10.2014

Я тут поділюся кількома корисностями, які можуть стати вам у пригоді в Польщі.

Транспорт.

Польський бус найдешевший та найкомфортніший спосіб пересування між містами, трохи навіть в Берлін і Відень їздить. Шикарний двоповерховий червоний автобус. В ньому дають печеньки, сок, булочки і буває морозиво о_О Звісно в ньому є туалєт. Якось ми їхали на перших сидіннях другого поверху, дуже круто :) Купується здебільшого інтернетом, хоча є варіанти, але ніхто з наших друзів-знайомих їх не пробував. Наша картка для цього підходить, конвертація відбувається автоматом. Вам тре буде просто сфотографувати номер і з ним прийти в автобус. Ви можете купити білет на трьох за одним махом.

Якщо вам треба поюзати поїзд, бо у Польського буса маршрути обмежені, то вам стане у пригоді сайт з планування маршруту. У поїздах Інтерсіті другий клас це насправді той який покручє. Вибирайти на сайті час, а то він криво працюватиме.

Мобільний зв’язок. Оскільки у нас обох Лайф, а у мам тоже лайф, то ми розділили свої телефонні потреби. По-перше мамам тре би до нас звонити, бо вони такі всі хвилюються, а по-друге я хочу знати як там кіт. Того ми на 30 днів активували мені Лайф тревел, мамам до нас безплатно звонити, а ми платим 2,48 за вхідні. Артему ми купили місцеву сімку з тоннами інтернету за 5 злотих, найкраще вкладені гроші за всю поїздку. Артема телефон нам показував маршрут на Гугломапах. А паперова мапа коштувала 11 злотих і то тіки для одного міста.

Їда гарна. Краківські запіканки жирнєйший жирний жир, не раджу. Яблука дешеві, сидр смачний, помідори ароматні, пічєньки і чай круті. Ваше м’ясо і сир в супермаркеті обов’язково наріжуть.

Що купити? Ну випивка не надто цікава для мене, звісно Зубровка і всі діла, але я не фанат, для мене це занадто міцно. Хіба шо сидр, але тягти звідти я його не раджу, бо він і у нас водиться. Мені сподобалася косметика, середньоцінові тєні взувають наш Ейвон з розгону, дівчаткам сподобається:) Взуття  в Україні мош знайти краще за таку саму ціну, але є офіційний магазин Тімберленду і вони вам будуть дешевші там.

Гроші. На кордоні гарний курс. Чим далі вглиб тим він гірший. І перестаньте все переводити в гривні, інакше можна з розуму зійти.

Мова. Польська типу зрозуміла, коли говорять не до тебе. Ми це зрозуміли ще на кордоні. Але з часом починаєш звикати і вже навіть коли до тебе говорять. Великі міста знають англійську, що все дуже спрощує.

Загальне.

Найбільше мені сподобалося польське радіо, там геть нема російсих пісень :)

Не зичте у людей техніку в подорожі, бо ми позичили у мама фотоапарат і купили їй нову батарею, а за ту ціну могли в нашу розвалюху купити чотири карти пам’яті, які ми вирішили не купляти. Ще, звісно, наш фотоапарат дуже великий у порівнянні, але краще б я його з собою тягала.

Нестандартне фото, я зав’язую хвостик посеред Вроцлава

Шенгенські міфи або як отримати візу і не надто переплатити

01.10.2014

Якось наша подруга запросила нас провідати її :) Тут і почалися наші візові пригоди, випробування для сильних духом. Спочатку ми думали зробити польську національну візу, яка нам безкоштовна. А потім з'явилася можливість гайнути в Дрезден, а для цього вже було треба Шенген. Хоча документи на обидві візи абсолютно ідентичні.

На сайті посольства є досить розгорнутий список того, що від вас можуть захотіти. Тут я була досить спантеличена, бо а хз що треба було в моєму випадку. Особливо мене пантеличили документи, що підтверджують мету подорожі, бо їх в переліку ціла плантація, ми вроді і в гості їдем, але ми й туристи. Десь посередині процесу ми вияснили, що таким документом у нас є запрошення, його тре з собою тягти до країни призначення, а то в вас можуть його захотіти при перетині кордону.

Я збиралася економити по максимуму і поїхати на прийом в посольство.

Чесно кажучи в певний момент ми хотіли зекономити і віддати документи в місцеву турфірму, якщо би вартість поїздки в Харків перевищувала грошові бажання агенства. Ахаха, агенство хотіло 200 єврів, просто за візу, ні за шо біше, і да, важливий нюанс, що наше запрошення нам би було не треба.

На сайті посольства кажуть, що реєструватися тре через онлайн форму, інакше нас не приймуть. Ми довго збирали всі документи, а потім сіли заповнювати цю форму і при виборі дати візиту нам сказало «відсутність вільні дати». За весь час нічо іншого цей сайт нам так і не сказав. Якось ми додзвонилися до посольства, випадково, поки звонили в візовий центр. Ми нагло заявилили, що хочемо до них на прийом. Пані була явно ошарашена таким свинством, каже, що у нас тіко через онлайн, а ми такі, а там усьо занято, а вона така, а там місць і нема на сто років вперед.

Візовий центр це найдешевше і найбільш можливе місце для отримання польського Шенгену. Сцилка на них веде з сайту консульства. Але не думайте, що тут буде все просто. Спочатку до них тре записатися на прийом, оце найпекельніше заняття. Ми робили це телефоном, є і онлайн можливість, але дати для запису показуть тільки найближчі, а не всі можливі. Хрєново, якщо ви не подружжя, бо дзвонити прийдеться два раза, слухавку передавати незя. І дат вільних дуже обмежена кількість. Цілий тиждень ми дзвонили до них і провіряли сайт на якісь вільні дні, щоб записати нас на один день. Додзвонитися до них це ще той квест, разу з 40-го мош це зробити, буквально з 40-го. Таких розмов нам знадобилося 6. Я навіть читала про це статтю, як все важко, потім читала, коли ми вже записалися.

З іншої сторони дівчатка дають вичерпну інформацію про те, які мають бути документи, сіки копій і анкету можуть вам допомогти за гроші заповнити. Звичайні їх послуги коштують 300 грн. Заповнення анкети 100 грн. Хоча ми наробили в анкеті помилок, вони нам сказали як виправити абсолютно безкоштовно.

Документи. З запрошенням нам було треба:

  • страховка;
  • саме запрошення;
  • паспорти закордонний, український;
  • анкета;
  • 2 фотографії.
  • справка з роботи, тільки у випадку якщо ви живете вСумах, прописані в Чернівцях, а хочете подавати документи в Харкові чи Дніпропетровську.

Анкета для нас була також ребусоподібною. Можна нагуглити купу зразків заповнення, які будуть вам дуже корисні. Нас просили виправити кілька деталей. Ще раз написати в ім'я фамілію, навіть якщо ви не міняли їх. Кількість днів перебування рахується трохи по-дибільному. Не від одного віднімаєте інше, а перший день прибуття, другий,…, день вибуття. Тоєсть якшо віднімати, то буде 10, а по їхньому 11. Також адресу треба писати прописки.

В самому візовому центрі люди дуже милі і процедура в нас заняла буквально пів години роботи. Все в одному кабінеті, електронна черга, банк, і ксерокс, і канфєтки. Можете собі замовити доставку документів кур'єром за 50 грн. В них там шося зламалося, того ми були не на якусь годину, а в пордку живої черги, тобто 10-ті. І навіть документи приймали зразу в двох не дивлячися на штампи в паспорті. Якщо мати всі документи готові і дурного не робити, то процедура миттєва.

Міфи. Купу міфів нам розказували оточуючі по дорозі до отримання візи і перетину кордону. Наприклад, що Польща 2 місяці нікому не дає візи. Чи, що чоловіків призовного віку не випускають з країни взагалі. Правда не знаю, що буде, якщо на вас є повістка, але це вже пахне незаконною діяльністю того хз. І якщо ви з кимсь судилися, наприклад зі старим ЖЕКом і на вас є рішення виконавчої служби про стягнення дєнєг, а ви дєнєх їм давати не хочета, то прикордонникам це пофік.

І да. Не беріть в людей на кордоні, якщо ви перетинаєте його пішком, ніяких сигарет перенести. І якщо у вас нема сигарет-горілки, то ви теж прикордонникам не цікаві.

Гугло мапи, маршрути

04.08.2014

Якось, чарівного літнього ранку у мене задзвонив телефон. То був Мирослав, його найстрашніша половина, яка знала в часи нашої спільної роботи двонити мені чарівними ранками і перетворювати їх на робочі ранки:D Кінець ліричному відступу. Так от, ви знали, що Гугло мапи вміють будувати маршрути? Можуть вам порадити маршрутку і скільки куди пішки йти пишуть, Мирослав каже, що роблять це дуже гарно. Оце моє відкриття тижня:)

(more…)

Мій рідер

18.11.2013

В статті про організацію робочого часу я писала про рідер, сьогодні я вам його покажу.

В мене довгий час був Гугло-рідер, а потім Гугл вирішив забити на рідер і робити дуркуваті окуляри;( Я дуже переймалася з цього приводу, перейшла на Фідлі. Фідлі виявився жадіною. Спочатку все було добре, Фідлі був занадто гламурним, все кудись їздило, але воно працювало, ну ок. Єдине чого дуже не вистачало — це пошук. В них навіть було голосування за найнеобхідніше і пошук там дуже відривався від решти прибамбасів. І настала радість, пошук з’явився, за гроші. Я жадна дєлочка, я образилася і пішла шукати шо інше. Довго я поневірялася по просторах всесвітньої павутини, поки якись добрий чувак (спасибі тобі чувак!) не написав про Інорідер.

Трабл з поневіряннями пов’язаний тим, що не всі юзають рсс-рідери. Для мене це щось неймовірно важливе і невід’ємне в інеті. Спочатку в мене з’явився рідер, потім значно пізніше Твітер, Фейсбук і Вконтакт. Соціальні мережі ніяк не дають мені складати новини по папочкам, я вже не кажу, шо Фейсбук і Вконтакт їх взагалі фільтрують. Твітер не фільтрує, але з одного рядка важко зрозуміти чи ця стаття чогось варта. А пошук? Пошук це дуже круто, особливо для стоків, але розповім по порядку.

Отак виглядає мій рідер. В ньому є папочки, і пошук, і отак виглядає стаття. Ви йдете на сайт, підписуєтеся на сайт, і новини автоматом прийдуть вам в рідер, в потрібну папочку. Вся стаття, циліком, і вам не треба тинятися туди-сюди по сайтах улюблених ілюстраторів.

(more…)