Важливі стокові бюрократичні питання

29.08.2016

Стоки це місцями дивно і непонятно. Стокам також властива бюрократія.

Я детально написала про всі тонкощі роботи і всі підступні пастки, що можуть чекати на вашому шляху. Хоча інколи в такій кількості інформації можна заплутатися. Що обов’язкове до виконання, а чому можна і не приділяти велику увагу. Сьогодні я вам розповім, що саме варто зробити обов’язково для комфортної роботи зі стоками.

  • Заведіть собі Скріли-Манібукерси. Кожного разу, після першого списання Шатером грошей купка стокових ілюстраторів впадає у відчай. Гроші пішли, а куди пішли то? Хех, я тоже відчула цей жах на собі. Тому разом із аккаунтом на Шатері, заведіть собі аккаунт на Скрілах, це безкоштовно. Ваші гроші не пропадуть, але якщо ви не встигнете за ті кілька днів, що Шатер відправляє гроші, створити собі цей аккаунт, грошенята підуть мандрувати. Вони до вас вернуться через кілька місяців, але зачим оцево всьо. Також Скріли не забов’язують вас одразу робити карту (це вже вимагає грошей), займіться цим, коли ваші перші стокові гроші будуть у дорозі.
  • Верифікуйте свій аккаунт Скріл. Вже на початку верифікуйте свою домашню почтову адресу. Ви зможете жити без цього, але на якомусь етапі у вас це таки захочуть. Не чекайте з моря по морді. Також ця процедура дозволить вам виводити більше грошей, зменшить обмеження.
  • Заповніть такс інфо на кожному мікростоці дуже важливе, інколи обтяжливе, найбюрократичніше завдання з усіх, що вас чекає. Зробити це важливо в першу чергу для вас, незаповнена податкова інформація забере у вас додаткових 20% податків на користь Сполучених Штатів Амерички чи інші відсотки для іншої країни, в якій розташована компанія-мікросток.
  • Пишіть метадані на ваші жпеги. Рано чи пізно ви підете на решту стоків, бо не Шатером єдиним. І тут це вам дуже пригодиться, бо копіювати і вставляти ключі-опис на кожен сайт це дуже не серйозне заняття, тим більше, що сайтів таких десятки. Брідж все ще робить цю роботу, є і кращий безкоштовний аналог Xpiks, який я особисто дуже раджу.

А що ви забували важливого у роботі зі стоками, що вам принесло потім незручності? Я забувала і створити собі Скріло-аккаунт, і такс інфо в мене на кількох сайтах висіла незаповнене, метадані я не писала, тому старі роботи просто не грузила.

Грошові питання в подорожах

01.03.2016

Тільки в останній подорожі ми стикнулися з проблемами грошей.

Коливання курсу навіть не дозволили купити трошки злотих перед поїздкою на всякі там дрібні потреби. Тут продають тільки 100 і за таким дивним курсом, треба було шукати обмінники, а в нас на це не вистачило часу і натхнення. Думайте про це заздалегідь.

У всіх нас є карти з якими відносно зручно їхати за кордон. Все таки, я раджу брати з собою трохи готівки. Так, ви можете розрахуватися у торговій мережі без комісії, правда тільки у випадку, якщо ви розраховуєтеся магнітною частиною карти і вона вас запитає валюту і виберете USD. Інакше комісія буде. Знімати гроші з банкомату взагалі наддорога операція. Хоча я вам раджу розпитати у свого банку всі деталі, вони можуть відрізнятися.

Німеччина мене вразила своєю недружністю до власників карт. Наприклад купити білет на метро ви можете тільки з Maestro, наші Візи були виплюнуті примхливою машиною. Тоєсь ви приїхали на вокзал без кешу, а вашу карту не беруть. Далі гірше. Маленькі милі ресторанчики не беруть карти взагалі, безсердечні. Також може трапитися, що вас попросять розрахуватися готівкою, якщо сума покупки менше 10-ти єврів.

Пайонір до речі не бере комісію за розрахунки в торговій мережі, я ніколи не пробувала правда знімати з банкомату. Цікаво, як там. Поділіться хто пробував :)

Hala targova в Кракові

25.02.2016

Я люблю блошині ринки, щоправда в Європі це дорого. Оскільки Краків ми вже бачили, то цей візит ми містом особливо не гуляли. А коли дізналися про існування блошиного ринку, то були не надто натхненні. В попередню нашу поїздку в Краків ми були на одному десь на центральній площі міста і це було гарно, туристично й дорого. Але наш каучсьорфинговий хост наполягала, що це вартий ринок і вона собі регулярно купляє там книги.

Ми вирішили там погуляти, поки чекали подругу. Добре, що вона спізнилася, бо ми там залипли. Накупили собі старих карт міст по 1-му злотому, що десь в районі 6-ти гривень. Трапляється, що на польській кажуть 10, коли розуміють, що ми іноземці то кажуть англійською 15, тіпа геть не понятно. Трапляються впринципі високі ціни, але книги по 3-ри злоті я бачила на власні очі, з картінками, товсті, в гарному стані. Добре, що ми подорожуємо з двома рюкзаками. Якраз через випадок з книгами.

hala-targova-krakow-02

(more…)

Еколайнс

19.02.2016

Я сьогодні припиню нити про дорогу і вже з завтра почну постити щось позитивне й гарне, чесне слово.

Розкажу вам про автобуси Еколайнс. Це взагалі Хороший блог нам нарадив тай в них постійні акції по всьому Фейсбуку, от ми й спокусилися. В них заявлені багато зручностей. Основне це туалєт на борту.

Автобус прибув із запізненням, на автовокзалі Кракова ніде не значився в живих. Від Хорошого блога ми знаєм, що таке можливо, але на вокзалі познаходили кілька людей на наш автобус. Автобус був ну далеко не першої свіжості, але туалєт робе. Немає ременів безпеки, я на них навчилася дуже зручно спати у Польському бусі. З несподіванок, є вай-фай, ну тоєсь в Польщі він був, а в Україні скінчився. Зато у вигляді бонуса в Україні включилося радіо Шансон.

Стюардеса читала нотації пасажирці, яка замість Катовіце сіла в Кракові. Якщо вибирете цей вид транспорту потурбуйтеся, щоб вказаний вами при покупці квитка телефон був он-лайн, бо у випадку чого (тоєсть вони приїхали, а вас нема), звонитимуть вам саме на цей номер. Пасажирку чекали і шукали.

Кордон ми пересікли з втратами. Пані, яку ми зустріли на вокзалі і разом шукали автобус стала жертвою безжальних польських прикордонників. В неї була литовська віза, яка очевидно не була обкатана в Литві. Прикордонниця взяла для порівняння мій паспорт, цим заставила мене добряче понервуватися, тоєсь я все робила за правилами, але хто їх знає всі ті правила, незнання не звільняє від відповідальності. Мій паспорт вернули, а пані висадили, вона поводилася дуже мужньо, я би вже закатила істєріку. Автобус спробував її почекати, на випадок, якщо це непорозуміння.

Я заздрила тим, хто виходив у Львові, вони робили вигляд мучеників, а нас чекали ще 7 годин до Києва. Коли ми притяглися до Києва, я заздрила тим у кого це кінцева. Пані, яка весь вечір розмовляла із стюардесою вговорила ту зупинитися біля метро. Час був критичний, ще година і метро перетворилося б в тикву, а від автовокзалу до нього ще треба довго йти. Нас це врятувало. А далі маршрутка додому, але хто б знав, що ці помідори більше не їздять з 12-ої до 5-ої. Прибігли на зупинку, якийсь останній водій теж хотів додому і так ми поїхали втрьох.

Ох, така дорога дуже виснажує, доба часу нам знадобилася на ці пригоди.  Це щось таке, що весело розповісти, божевільно провернути, але не хочеться повторювати. Старію :)

Маршрутка Суми-Варшава

17.02.2016

Як ви вже певно здогадалися, далі вас чекають розповіді про мою мандрівку. Цей пост пересторога для інших наївних мандрівників, які можуть припустити, що українські маршрутки можуть бути пристойним видом транспорту.

Коли ти живеш в Україні, то такі радощі, як літаки дуже дорого і капєц незручно. Тоєсь з Берліна в Київ тре летіти з пересадкою в Москві. Добре коли ти живеш десь на заході України, там вже купа цікавого, але коли ти живеш 50 км до Росії, то вибір дуже сумний.

Ми довго вибирали чим добиратися, поїзд виявився по ціні літака, а дорога займає дві доби. Тут якось на сумській маршрутці ми побачили рекламу про новий маршрут Суми-Варшава. Хм, подумали ми, може це й буде не так вже погано.

Заплатили передоплату за місяць до відправки. За кілька днів до від’їзду подзвонили уточнити чи все в силі. Ми горобці стріляні, знаєм, як це смішно буває. Не помилилися, відправлення перенесли на 5 годин раніше. Ніхто нам не звонив і не попереджав :)

Маршрутка маленька на 8 людей, заповнена повністю. Виїжджали ми в сильний мороз і купу снігу. Об’їжали розбитою і закинутою дорогою, загальна атмосфера поїздки Хейтфул ейт. 8 людей, буря, зупинилися на перекур, машин нема, придорожнє кафе, туалєт на вулиці.

Кордон ми перетнули безболісно. Наші візи вже вимагають сканування відбитків пальців і доводилося кілька разів вилазити з маршрутівки, бо в них з першого разу всьо не працює.

Справи з туалєтом тут набагато веселіші чим в автобусі, про який я вам ще розповім. Раз в кілька годин водій зупинявся на заправці, де тепло, зручно і взагалі не треба триматися руками і ногами, щоб не звалитися з трону. Хоча такі зупинки не дають спати, тобто 16-ть годин ми толком не спали.

Наші місця останні, крісла розкладаються всі, крім тих, що біля водія. Водій один, дорога 16 годин в найкращому випадку. Це ключова проблема цього виду транспорту. Під кінець дороги чувак кілька раз зупинявся, щоб перепочити.  Хоча за такої тривалості поїздки це смертельно небезпечно, їх однозначно має бути двоє. Але тоді доведеться відмовити одному пасажиру :)

Далі веселіше. Нам обіцяли Варшаву в 7-ій годині ранку. Ми її побачили в 5-ій. Автобус на Вроцлав у нас був на 13:00 перший комплект білетів. Курва ваша мама, якого хєра я маю робити посеред ночі в Варшаві??? Отак от.

Мої висновки, сама дорога, я б сказала, зручна, інформаційний сервіс дніщє, один водій наприкінці дороги куняє, а це вже серйозна небезпека. Ніколи знову.

Airbnb

09.10.2015

Замість того, щоб купляти готель ми вирішили орендувати квартиру через Airbnb. По-перше, це дешевше. По-друге, в нас була би кухня, а це означає, що можна зекономити на їді і спробувати всього місцевого.

Я уточняла у візового центру чи приймають вони оренду через цей сервіс, мені підтвердили, що приймають. Друкувала скрін з сайту, також у банку робила роздруківку за один день де писало, що гроші з рахунку пішли. Останнє більше зацікавило працівників візового центру, хоча забрали вони всі бумашки.

Ми вибирали квартиру з гарним рейтингом і щоб в центрі міста. Коли разовий проїзд на автобусі коштує 1 євро, то це важлива деталь. Оце наша хата, в житті вона така ж, як і на фото.  Я реєструвалася за реферальним посиланням, тому мені була знижка в 20 єврів. Також цікава штука плата за прибирання, її де-хто бере, а де-хто ні, я вибрала квартиру без плати за прибирання.

Ваша оплата знімається з вашого рахунку і зберігається на рахунку сайту до тих пір поки ви не заселитися і не проживете один день там. Для цього нічо не треба робити, все буде автоматом.

Єдине на, що я не звернула увагу і про це не писало в гайдах це скасування замовлення,  у мене було стрікт, мені б вернули тільки половину суми, якби нам не дали візу. Хоча можливо знайти такі, де би вам повернули 100%, це флексібл чи модерейт.  У флексібл тре повідомити за 1 день, або модерейт, де повідомити треба за 5 днів.

 

В хаті була дубаріна, десь як у нас зараз. Тоєсь в межах норми, але далеко поза зоною мого комфорту. На щастя в ванній тепла підлога від гарячої води, інакше я би певно не милася взагалі. Наш хост казала, що в неї мош було спитати обігрівач. По-перше я про це і не подумала, а по-друге, якщо це тепловентилятор, то ця штука випалює повітря і нічо не гріє. Хз як в інших хатах цього міста було би. Але пам’ятайте, що Литва холодна країна, ені кейс просіть з розгону обігрівач. А я рішила, що наступного разу візьму хату з духовкою хоч. Дома я так рятуюся.

Візейр, літачки і аеропорти

04.10.2015

Мені було дуже цікаво політати на літаку, я ніколи не літала. Це мене лякало і було дуже цікаво водночас. Ще мені було дуже цікаво як працюють аеропорти, бо я хотіла заюзати такс фрі.

Ми приїхали в Жуляни на 3 години раніше до відправлення. Прийшли до стійки на якій написано інформація і сказали шось типу, «здрастє, нам би в Вільнюс, куди це йти?». Пані верх ввічливості розказала, що у сусідньому залі загориться монітор де буде написано наш рейс, це розпочинається реєстрація, десь за дві години до відльоту. За 40 хвилин до відльоту закінчується реєстрація, за пів години закривається вихід до літака. У Вільнюсі ми марно намагалися знайти таку ж ввічливу інформаційну пані.

У нас був безкоштовний багаж, ручна поклажа, яка у Візейра має бути не більше 42х32х25, я дуже переживала і купила спеціально рюкзак. Цей багаж має вміститися під сидінням перед вами. Я думала вони прям з лінійкою мірятимуть. Але ні, і місця під тим сидінням дофіга. Я бачила як пара не змогла втиснути багаж в рамки (у них стоять спеціальні металічні рамки, щоб провірити), але якось вони полетіли і нічо не доплачували. На рюкзаки повісили гарні наклейки апрув.

Ще у нас була реєстрація через інтирнет, це значить, що тре було уважно вписати свої дані і бумашку роздрукувати. Її нам поміняли на гарний посадочний талон у Жулянах, а у Вільнюсі так з ними і ходили всюди, тю. І багаж свій, який справжній великий багаж тре тут віддати.

На другому поверсі аеропорту Жуляни знаходиться перевірка багажу на заборонені речі. Хз як це зветься, металодетектор і всі діла. Вони відібрали мої манікюрні ножнички! Всі такі, ну ясно шо таке незя, але в правилах написано шо зя до 5 сантиметрів лезо. Хоча може це в той багаж, що здавати. Ми забрали мою прєлєсть на зворотній дорозі, вона тусила в камері схову за 120 гривень, бу-бу-бу. Також рідини незя біше 100 мілілітрів, і вони всі мають бути впаковані в прозозору упаковку-пакєт-сумочку, щоб видно було шо там. Воду у вас відберуть, можете собі купити маленьку Бонакву в Дюті фрі за євро, найдорожча вода, яку я коли-небуть пила. Також окремо показують ноут, все з кишень і ремені. Якщо ви після цього бібікатимете, то вас обшукають, мачиків мачики, дєвочьок дєвачки. Туда я не бібікала, а назад бібікала. Хоча весь металолом на мені був той самий.

Потім таких маленький непевний відділ митниці, які питають чо я так мало везу дєнєх з собою. Ви можете безкарно вивезти до 10 тисяч єврів, далі тре декларувати.

Літати було страшно, бо як ти чось не робив то воно страшно. Ну і вуха закладає, Віктор казав беріть жуйку, не помагає. Дихати ротом помагає, закрити ніс і подути в ніс помагає :D Ми в аеропортах біше тусили чим в самальоті, злетіли, розвезли каву, розвезли духи (не питайте) і давай сідати.

 

(more…)

Литовський мультишенген

03.10.2015

Всі наші подорожі починаються з того, що у Візейра був розпродаж. І вже черговий раз ми хотіли спробувати літаки, як вид транспорту. Цього разу таки успішно. І ще нам треба була віза, а це штука з пригодами і купою бюрократичної волокіти.

Чому саме Литва, спитаєте ви. Ми чули, що вона країна дружня і дуже сподівалися на мультивізу. Тай попередній досвід отримання візи у поляків взагалі нічим не надихав. І звісно хотілося побачити щось нове.

Ми подавали документи через візовий центр. Після досвіду з Польщею склалося враження, що до посольств не добитися. Але приємний бонус полягає в тому, що документи назад вам можуть відправити кур’єром, посольство так не робитиме. А це вже економить немало грошей. Взагалі чи варто їхати в посольство самолічно чи скористатися таким центром залежить від того де ви, а де сам центр і де посольство.

Документи ми збирали всі, які могли дістати:

  • квитки на літак, куплені у Візейра,
  • житло, куплене у Airbnb,
  • робочі довідки,
  • виписки з банківських рахунків,
  • документи на власність,
  • анкета, фото,
  • страховка.

Бумашки про квитки і житло були роздруковані з сайту і також роздруковані у банку зі штампіком, останні були набагато важливіші.

Робочі довідки це наріжний камінь всіх фрілансерів, для ПП годиться довідка про реєстрацію або остання податкова декларація. Для не працюючих годиться виписка з банку. Робочі довідки дійсні тільки тиждень, про це ніде не пише.

Навіть маючи робочі довідки ми робили виписки з банку.

Тепер документи на всяке нерухоме і нерухоме майно. Це ми брали про всяк випадок, пані діловито всьо поскладала і спитала чи нема при нас оригінала о_О Вона могла поставити галочку, що ми пред’явили оригінал.

Анкета заповнюється в електронному вигляді, ви можете зробити її російською. Я це помітила, коли вже заповнила англійською. З англійською проблема в транслітерації. Також в мене були питання по деталях заповнення, я писала всьо на мило і вони мені відповідали. Наприклад, у них пише адреса, це прописка чи проживання. Минулого разу була прописка, цього разу проживання. Також важливе питання про те як написати те, що ви хочете мультивізу. Треба вибрати максимальну кількість днів у намірі перебування (можливо максимум 90), і дати так, щоб виходив рік чи скіки вам тре. За таких розкладів я отримала піврічну візу, 90/180 стандартна штука, я хотіла рік, жадна дєвачька. Чи сам формуляр косо зроблений чи я їм не сподобалася ніпанятна. Тому ви це уточняйте і мені розкажіть :)

Вже сто років як робимо фото на документи дома, скотч приклеєна простиня до стіни і гарне світло, все, що треба, щоб наша мильничка зробила потрібну роботу.

Страховку ми купляли тута, при чому в Сумах є відділення про яке не сказано на сайті, а якщо ви в Че, то не беріть в них нічо, вони дурні там. А тут милі пані.

Власне з нюансів, записуватися на певний час не треба, в порядку живої черги. Ми прийшли, злякалися, бо черга була на вулиці. Але потім поняли, що то на видачу і поповзли всередину. На Польщу смєртоубійство, пані сваряться, що документи косо заповнені, показують як заповняти, в якому порядку складати. Далі популярна Еспаня. Гроші за візу тепер беруть в гривнях, а ми мали єври, ну і зря.

Отака задача для бюрократа 80-го левела. В турагенство просто так тепер не мош, бо тре відбитки пальців здавати між іншим.

Мій погляд на домашні фінанси

20.01.2015

Кожна людина, яка сама собі заробляє на життя, рано чи пізно стикається з тим, що грошей, насправді, на все не вистачає. Тут можливі дві причини такого явища. Перше, ви ніфіга не заробляєте. Друге, ви дофіга витрачаєте.

Що з доходами робити, я думаю зрозуміло. Низькооплачувана робота, шукаєте іншу. Це просто.

В цьому випадку дуже важкими можуть бути перехідні періоди. Як от при переході від фрілансу до стоків можливо доведеться займатися і клієнтами і стоками. Бо клієнти вже набрили, а стоки ще достатньо не приносять.

Гарно звісно до зміни діяльності готуватися заздалегідь, мати заначку, тоді все буде простіше і можна віддати всі сили стокам. На перехідні періоди не можна планувати чогось важливого в плані витрат. Бо ви ще не знаєте скільки часу чекати до нових заробітків і ваші заначки можуть закінчитися швидше ніж очікувалося.

Між звичайною зміною роботодавців будуть проходити схожі процеси. З попереднього місця не тре звільнятися поки немає наступного, можна взяти відпустку на час пошуку роботи.

Є кілька способів планування витрат. Планувати мош від заробітку, тоєсь ви заробляєте наскільки мало, що все тратите в той же місяць і питання як взяти з цього найкраще. Другий спосіб планування, від необхідного. Тобто ви вирішуєте, що вам треба такого, що вище мінімума або відкладаєте надлишок.

Взагалі головне не путати перший спосіб планування з другим. Того треба знати свій мінімум.

Жити на мінімум я добре навчилася за свій перехідний період. Трабл був в тому, що кілька українських клієнтів вирішило не розраховуватися, бо їм ті гроші тре зараз в іншому місці. Між іншим росіяни собі такого ніколи не дозволяли, вже не кажу про європейців, які бажають платити мою комісію.

Ви не уявляєте наскільки мало треба людині, щоб досить гарно жити. Першими невід’ємними пунктами витрат у нас був кіт і квартплата. Тобто коту не поясниш, що м’яса сьогодні не буде, буде картошка. Того на ній ніхто ніколи не економив в яких боргах ми би не жили і як би не економили. Ми якось не платили квартплату, після переїзду в нову квартиру, поки ремонт сил не було зайнятися і суми виросли досить вражаючі і навіть один позов до суду намалювався. Ми цього більше не допускаємо, хоча тільки навмисно з певними підприємствами, які себе погано ведуть. Як от домофон, який самовільно підвищив нам оплату без перепідписання договору.

Тобто визначили ви свій мінімум, тут все дуже індивідуально. Якщо ви вважаєте, що ви ітак скоротили витрати до мінімума, треба йти по пунктах. Щодня напротязі місяці записувати всі ваші витрати. Чеки в цьому дуже допомагають. Далі розбити по категоріям: транспорт, їда, розваги, медицина, житло, одяг. На погані періоди мош відмовитися від нового одягу, якщо це не критично, тобто порвані єдині зимові шузи це вже потрібно замінити і від цього не відмовишся. А от нова десята пара джинсів ну явно не першочергова витрата. Також можна скоротити розваги, дивитися кіно дома наприклад.

Можна купити машинку для стрижки і це буде значна економія на перукарні. Нею не важко навчитися користуватися. Наша старенька за нашими підрахунками окупила себе за рік і з того часу вона нам заробляє.

Я про те, що завжди є можливість зекономити. Головне не путати економію і перебір в економії, який веде до витрат. Миючий засіб Галя коштує в два рази дешевше за Пур, але останнього мені вистачає на більш ніж пів року, а Галі на кілька місяців.

Зі смішного, ми нічого майже не тратимо на транспорт, бо ходимо пішки здебільшого, центр, невелике місто, на роботу не тре їздити.

Коли ви знаєте свій мінімум, можна співставити його з заробітками і ви побачите скільки ви можете або заощаджувати, або витратити на щось з не мінімального списку.

Отой не мінімальний список требе планувати заздалегідь і не купляти всякого імпульсивно. Мій секрет, я не хожу гуляти в магазин з грошима. Моя грошова карта в басках, а на гривневу ми виводимо суму, яка не дозволяє особливо розгулятися або дозволяє тільки заплановані покупки. Тай я навчилася питати себе чи справді мені це треба, чи можливо я більше хочу те на, що відкладаю гроші.

Ще одна пастка, це збільшення заробітків. Заробітки збільшуються і ви розширюєте ваш список мінімум до списка максимум. Дозволяєте собі непотрібні речі, бо «я тепер більше заробляю, можна».

Якщо ви постійно ниєте, що у вас нема дєнєх і ще не спробували міняти роботу і рахувати витрати, то ви лінива українська жопа :) Якщо ви хочете яхту і великий дім, а ще не почали на це відкладати, бо весь час тратити гроші на шмотки, які вам уже не так і треба, то тут маленька проблемка.

Каучсьорфінг

15.10.2014

Усі давно знали про його існування, а ми зібралися з духом і поюзали його. Ну не то щоб самі прямо зібралися, наш друг Віктор бавився цим останній рік і його відгуки надихнули нас на це безумство. Всю Польщу ми зупинялися то в друзів, то у друзів друзів, то у друзів Віктора по Каучсьорфінгу, а от у Дрездені це сталося у нас вперше:D

Враження. От Дрезден класний, але з нашим Каучсьорфінговим другом Дрезден крутіший рівно в два рази. Взагалі Віктор казав, що люди вирішують все, не архітектура, будинки, цікаві місця, а саме люди. Тут я його зрозуміла. Сидіти на дорозі і пити пиво, видертися на півзруйнований будинок серед ночі і побачити шикарний вигляд на нічне місто, запертися в якусь маленьку галерею бо «о, диви, в них виставка відкрилася, це ж по вашій часті».

Томас нас навчив кільком цікавим речам. Якщо ти думаєш, що тут люди милі і приємні, то в Автралії вони в рази миліші і приємніші. Треба весь час пробувати щось нове. І робити те, чого боїшся час від часу. Здається би філософська маячня, але от ми спробували юзати останні дві поради і життя стає цікавіше. І ще каже, що треба більше посміхатися до людей, тоді вони посміхатимуться у відповідь. Пробувала це поюзати в історії з чернівецькою страховою, не працює.

Технічні деталі. Артему дістався Каучсьорфінг, а мені дісталося планування маршрутів і транспорту. Віктор одразу сказав, що нада відгуки, один залишив сам, а інший я наканючила у однієї своєї Твіттер-подруги, це мало би полегшити пошук дивану. Ще Віктор з досвіду знає, що треба відправити десь в районі 20 запитів, щоб знайти те, що тобі треба. Нам пощастило десь на 10-му.

В знак вдячності за місце для спання ви можете привезти якийся подарунок, у нас був шоколад. Чи можете що-небудь приготувати з національної кухні, борщ наприклад.

Загалом раджу мати запасний варіант, типу хостела, про всяк випадок, бо це ж люди, і до від’їзду мати номер телефону вашого Каусьорфінгового хазяїна.

(more…)