Відпочинок це дуже важлива частина роботи. Обов’язково треба правильно відпочивати від роботи, щоб далі ефективно працювати. При чому відпочинок це не обов’язково лежання на дивані, це просто інший вид занять.

Десь на середині свого ранньопросипального експерименту я зрозуміла, що з моїм відпочинком якась фігня. Я закінчую роботу в 3, від компа відповзаю в 12, короткими пербіжками їда і домашні справи, але тіки найнеобхідніші.  А туду рухається дуже вже повільно.

Куди дівається час?

Відповідь досить проста і передбачувана. Соціальні мережі. По закінченні роботи за розкладом, я собі врубаю Фейсбук-Твітер-Рідер і тусю отамо, туда-сюда, сюда-туда. Відпочинок жеш, мош роботи шо хочеш, купа часу, всьо встигнеться. На самам дєлє нєт. Лангольєри мого часу, соціальні мережі втягували всьо, кіно, книги, мляво роблене туду. Але це як алкоголізм, головне визнати проблему і ти вже на півшляху до зцілення.

Перше я вирішила дуже чітко розділити роботу і відпочинок. Після 6-ти я не їм я не працюю. Взагалі. Маю три години з 3-ої до 6-ої на всякі роботи, що не вписуються в графік. З 6-ої до 9-ої домашні справи, покраска і всяке таке дивне, не закомпова робота вопшем. І тільки в 9-ть вечора я включаю соціальні мережі, в 12 рішила виключати, бо можна там втонути, як вчасно не втікти. За час моєї відсутності нічо-ніде важливого-цікавого не згорає.

А як у вас справи з соціальними мережами і відпочинком?

Всі певно пам’ятають і вже добряче поржали над моїм робочим днем. Останнім часом я почала страждати від такого свого життя.

По-перше, Артем плаває і встає в 6. І якось якщо мені вставати в 12, то в нього вже обід, а в мене тіки ранок, дуже не зручно з їдою і взяким тусінгом.

По-друге, вічно хтось зрання звонить, мами, бабушки, якісь люди, ЖКХ працівники. Люди геть не мають поваг до сов, скіки раз всім домашнім не кажи, шо я ше сплю, в них бувають критичні ситуації і срочно тре шось взнати.  А ше оце світло приходють питати в 9 ранку, раз в місяць, але діймає ж.

По-третє. День йде шкереберть, якшо щось треба зробити раніше. А в цьому світі все тре робити рано. Магазини роблють до 6-ти, всякі кантори-організаці-заплатити-квартплату, гєймс клаб на 2. Вставання раніше для мене стало стресом. І його тре було переживати мінімум два рази в тиждень. День магазинів і день Гєймс клаба, а ше як якась дача. Мій графік був, як бєшена кардіограма.

Карочє набридло і я прогнулася під систему. Артем каже, шо мені любе вставання важко чи то в 9 чи то 12, то чом би й не вставати в 9. Практикую оце фсьо вже кілька тижнів, жива. Але самій мені було б не справитися, мене доводиться виманювати з ліжка солодким, іхіхі.

Ще така фішка, шо до 3-ох я вже всьо поробила і в мене звільнилася купа часу, або на помагазинити, або потусити, або ше шо. І тут мене настиг дзен відпочинку. Розкажу вам про нього наступного разу.